1.9 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони), викладені у цих Нормах, повинні передбачатись:
при розробленні схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів;
при розробленні проектів планування і забудови міських і сільських поселень (генеральних планів, проектів детального планування, проектів забудови території мікрорайонів, кварталів, містобудівних комплексів або груп громадських будівель і споруд);
при розробленні проектів планування промислових зон (районів) міст;
при розробленні містобудівного обгрунтування розташування об'єкта;
при розробленні проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд.
Підприємства які будуються і мають затверджену проектну документацію, у якій інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) не були передбачені, повинні розробляти окремо розділи інженерно-технічного захисту до проектів (робочих проектів) указаних підприємств з кошторисом, затвердженим у порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.
ДСТУ Б А.2.2-7:2010 «Проектування. Розділ інженерно-технічнічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення»
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ПЕРЕЛІК
об'єктів, при проектуванні яких необхідно отримувати вихідні дані та завдання на розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)
2 Об'єкти національної економіки, що забезпечують стійке функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і на особливий період:
- пункти управління керівництва держави, центральних і місцевих органів виконавчої влади;
- об'єкти газопостачання (об'єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні станції та пункти зрідженого і скрапленого газу, газонаповнювальні станції та пункти, склади газу та газопродуктів);
- об'єкти водопостачання та водовідведення (зокрема об'єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд);
- об'єкти електропостачання (об'єкти виробництва, транспортування та розподілу електроенергії, у тому числі повітряні лінії електропередачі потужністю понад 110 кВ);
- об'єкти електрозв'язку, проводового та радіомовлення і телебачення;
- об'єкти повітряного транспорту (аеропорти та аеродроми, центри управління повітряним рухом);
- об'єкти морського та річкового транспорту (порти, судноремонтні заводи та бази, об'єкти роботи із вантажами, пункти управління рухом);
- об'єкти залізничного транспорту (залізничні вузли та станції (сортувальні, вантажні), ремонтні заводи та депо, пасажирські вокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, пункти управління залізничним рухом);
- об'єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом);
- об'єкти автомобільного транспорту (пасажирські автовокзали при кількості пасажирів 1500 та більше на добу, автомобільні заправні станції та комплекси);
- інші об'єкти національної економіки, які належать (або підлягають віднесенню на етапі проектування) до відповідної категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2038 (дск).
3. Споруди підземного простору населених пунктів, які планується використовувати для укриття населення:
- автодорожні магістральні, міські, пішохідні тунелі;
- камери (транспортні, з'їздів, підземні переходи між станціями, склади тощо);
- споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини тощо).
4. Об'єкти, будівництво яких планується на території, що розташована у небезпечних зонах, визначених ДБН В. 1.2-4.
